Гострий простий бронхіт у дітей рідко буває самостійним захворюванням і звичайно є одним з проявів ГРВЗ. Етіологія Винуватцями ГРЗ можуть бути біля 200 вірусів і 50 різних бактерій. При даному бронхіті частіше: у дітей раннього віку: РС-вірус парагрип цитомегаловірус риновірус віруси грипу у школярів і дошкільнят: грип аденовірус вірус кору мікоплазма При гостриму бронхіті з хронічним перебігом інфекцій в носоглотці збудниками можуть бути: гемофільна паличка пневмококи стафілококи стрептококи грам негативні м/о Фактори, які є фоном: переохолодження перегрівання забруднене повітря пасивне куріння Патогенез Віруси, які мають тропізм до епітелію дих.шляхів, розмножуються пошкоджують його пригнічують бар’єрні можливості стінки бронхів розвиваються умови для розмноження умовно-патогенної флори Крім того респіраторні віруси можуть викликати пошкодження нервових провідників і гангліїв – порушується нервова регуляція бронхіального дерева і його трофіка Клініка - Залежить від збудника Передвісники: підвищення температури біль голови слабкість явища риніту, фарингіту (покашлювання, першіння в горлі) ларингіту (сухий болючий кашель) кон’юктивіту Основний симптом – кашель, спочатку сухий, потім (через 4-8 тиж) більш мякий, вологий Перебіг частіше хвилеподібне здебільшого наприкінці 1 тиж кашель стає вологим повторна лихоманки можна пояснити нашаруванням вторинної бактеріальної інфекції чи перехрестям вірусної інфекції при мікоплазменній, аденовірусній і РС-інфекціях кашель може бути протягом 3 і більше тижнів про затяжне протякання можна говорити тоді, коли лікування продовжується більше 3 тижнів. В цих випадках шукати: пневмонію, стороннє тіло бронхів, хронічну аспірацію їжі, муковісцидоз, тубінфікування Аускультативно: - дані досить варіабельні сухі потім вологі середньо пухирцеві хрипи на вдосі і на початку видиху жорстке дихання хрипи розсіяні, симетричні, різко зменшуються чи зникають після кашлю Перкуторно: ясний легеневий звук ДН або її немає або І ступеня Харкотиння як правило діти не викашлюють, а проковтують Рентгенологічно: симетричне посилення легеневого малюнку мякотканинного характеру в прикореневих і нижнє медіальних зонах Лікування Режим ліжковий протягом 2-3 тижнів, особливо в лихоманковий період Дієта: щадяча молочно-рослинна. При гарячці багато пити (в 1,5-2 рази більше вікових норм). Лікування лихоманки: Призначається при: температурі вище 39,00С при температурі вище 38,50С у дітей з перинатальними енцефалопатіями, ВВС, спадковими аномаліями обміну речовин, судоми в минулому, діти , які тяжко її переносять НПЗС За вираженістю зниження лихоманки НПЗС можна розмістити так: вольтарен анальгін індометацин напроксен амідопірин ібупрофен бутадіон парацетамол=ацетилсаліцилова кислота Анальгін за кордоном знятий з виробництва у зв’язку з високою судомною готовнютю при його застосуванні, ураженням нирок, гіпопластичною анемією, раптовою смертю. 50% 0,1 мл/рік життя Аспірин не застосовується у дітей менше 12 років із-за можливого розвитку синдрому Рея. Доза для зниження лихоманки 3-5 мг/кг. Парацетамол. Доза для зниження температури 10-15 мг/кг 3-4 рази на день. Ібупрофен. Доза для зниження температури 5-10 мг/кг Згідно з клініко-фармакологічною характеристикою існує така градація муколітичних і відхаркуючих середників, яка дозволить зрозуміти декотрі механізми до застосування їх: У тих випадках, коли частий і тривалий кашель погіршує стан хворого відхаркуючи терапію проводять у поєднанні з протикашлевими препаратами, до яких відносять: Лікарські середники, які діють на кашлевий центр: наркотичні – кодеїн (разова доза 0,001 г/рік життя), діонін, морфін, які пригнічують кашлевий центр в продовгуватому мозку; ненаркотичні - глауцину гідрохлорид і глаувент, які мають протикашлеву, гіпотензивну, спазмолітичну дію, не пригнічують дихання, не тормозять моторику кишечника, не викликають привикання; лікарські препарати, які подавлюють...